- погорілий
- -а, -е.Дієприкм. акт. мин. ч. до погоріти. || у знач. прикм. || у знач. ім. погорі́лий, -лого, ч.; погорі́ла, -лої, ж. Те саме, що погорілець.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
погорілий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
погорілий — [погоур’і/лией] м. (на) лому/ л ім, мн. л і … Орфоепічний словник української мови
Погорелый, Сергей Петрович — В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Погорелый. Сергей Погорелый … Википедия